« | Головна | »

Зразок (бланк) позову про визнання неправомірними дій працівника ДАІ та скасування постанови про адміністративну відповідальність

Додав cadaver | Лютий 16, 2010

Наводимо, ще один зразок позовної заяви до суду, про оскарження

дій працівника ДАІ і скасування постанови

про адміністративне правопорушення.

П О З О В Н А     З А Я В А

в порядку статті 105  Кодексу адміністративного судочинства України

р. я в особистих справах перебував в м.                           області на власній машині                      , державний номер                  . Близько 13 години цього дня  проїжджаючи по вул. Гоголя в               м.  N, я зупинився за проханням пасажира, якого я підвіз від траси Київ-Харків.

Зупинку було здійснено мною згідно Правил дорожнього руху (надалі Правила) в дозволеному місці, з дотриманням передбачених Правилами обмежень та відстаней.

Висадивши пасажира, я переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху хотів розпочати рух коли до мене підійшов інспектор дорожньо-патрульної служби  ВДАІ з обслуговування N району  прапорщик NNNNNNN, який запитав звідки я приїхав і чому тут зупинився – на що я відповів, що зупинився для висадки пасажира, а приїхав з м. N. Тоді прапорщик попросив пред’явити йому посвідчення водія та заявив мені, що на цьому місці зупинятись не дозволено, одночасно сказав, що буде оформляти протокол, який  тоді ж ним було складено на бланку серії   ХХ № ХХХХХ, при цьому спочатку мені було запропоновано дати пояснення про причину зупинки, в протоколі я зазначив, що «зупинився висадити пасажира». Протокол заповнювався прапорщиком без моєї участі, я лише відповідав на запитання, що стосувались моєї особи,   всі мої спроби надати пояснення, що я не порушив Правил дорожнього руху залишились ним без уваги. Отримуючи копію протоколу, я виявив, що мене визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме нібито я порушив вимоги п. 15.9 та 10.1. Правил дорожнього руху.

Одночасно з цим мною було отримано   постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії ХХ ХХХХХХ від 00.10.2009 р. про притягнення мене до адміністративної відповідальності  по ч 1 ст.122 КУпАП та стягненню 255 грн. , виписану інспектором дорожньо-патрульної служби  ВДАІ з обслуговування N району  прапорщиком  .

Вважаю зазначену постанову незаконною з наступних підстав, так як мені при складанні протоколу та врученні постанови не було роз’яснено ч 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, я  змушений був звернутись до юристів та отримав відповідь:

Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху ч.1 – (далі цитата) – «Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

В протоколі про адміністративне правопорушення посадовою особою також зазначено, що я нібито порушив вимоги п. 10.1. Правил дорожнього руху, де зазначено (цитата) – « 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.» – хоча в суті учиненого адміністративного правопорушення не зазначено які мої дії створили перешкоди або небезпеку іншим учасникам руху, а тому вважаю, що мені  було пред’явлено безпідставне, не об’єктивне  звинувачення.

Отримавши постанову на руки, я також виявив, що основною підставою для складання протоколу та її винесення для  прапорщика стала зупинка мого автомобіля начебто  ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, розуміючи безпідставність таких звинувачень, я просив  інспектора в моїй присутності та залучивши свідків переміряти лінійкою або рулеткою відстань від автомобіля до зупинки (вона навіть без замірів була помітно більшою ніж 30 метів) на що прапорщик відповів, що заміряти нічого не треба, а також, що він (цитата) «і так все бачить, на око – без замірів», в клопотанні про залучення свідків мені також було відмовлено без пояснення причини відмови.

Пізніше (при зверненні до юристів) мені було роз’яснено, що згідно             п. 12.5.  Наказу МВС № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» (Зареєстровано у Мін’юсті України 26.06.2009 за  № 576/16592) працівники підрозділів ДПС, які заступають у наряд ДПС, повинні мати лінійку (рулетку), яка, на мою думку, саме для таких випадків і призначена, а саме для заміру відстаней, тим більше коли мають місце сумніви у замірах «на око».

Пункт 16.11 Наказу МВС № 111 від 27.03.2009 року визначає також дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР, де зазначено, що працівник підрозділу ДПС організовує усунення перешкоди руху, якщо негайне усунення цих перешкод неможливе, працівник підрозділу ДПС вживає заходів до завчасного позначення і огородження небезпечних місць тимчасовими технічними засобами організації дорожнього руху та попередження про них учасників дорожнього руху. Інспектором дорожньо-патрульної служби  ВДАІ з обслуговування Миргородського району  прапорщиком   не ставилась вимога перемістити автомобіль, огородити його чи ввімкнути відповідні світлові покажчики, тим самим до мене на застосовувались дії які повинні були б бути вжиті при скоєнні мною порушення правил зупинки чи створенні перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, що на мою думку ще раз підтверджує безпідставність та необ’єктивність інкримінування правопорушення.

При складанні протоколу мені також  не роз’яснялись права та обов’язки відповідно до статті 63 Конституції України (254к/96-ВР) та статті                       268 КУпАП, а лише було запропоновано розписатися в тому місці протоколу де зазначалось місце та час розгляду справи, тим самим   було порушено п. 4.1. розділу IV Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Наказу Міністерства внутрішніх справ № 77 від 26.02.2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Враховуючи вищевикладене вважаю, що посадовою особою, яка винесла постанову не було оцінено докази з врахуванням всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, рішення було прийняте одностороннє, таке, що суперечить закону і правосвідомістю, тим самими порушено статтю 252 КУпАП.

До того ж, при розгляді справи, порушено мої процесуальні права, мені не надано можливість надати пояснення по суті.

Внаслідок порушення зазначеної норми я був позбавлений можливості дати по справі особисті пояснення, заявити клопотання, залучення свідків та про витребування доказів (замірі відстаней), у зв’язку з чим оскаржену постанову не можна вважати законною.

У відповідності з ч. 4 ст. 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі – адміністративна справа ) – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган   державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова особа, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з вище викладеного, у відповідності до ст.ст.3,17,71, ч.3 ст. 79,  ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України,

П Р О Ш У:

1.Відкрити провадження в адміністративній справі

2. Визнати неправомірними   дії працівника ВДАІ з обслуговування N району  прапорщика    та  скасувати постанову від               2009 року по справі про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

3. Під час підготовки справи до розгляду вирішити питання про витребування з ВДАІ з обслуговування N району  матеріалів про накладення на мене адміністративного стягнення.
Додатки:

  1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії   від  .2009 р.
  2. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення  серії XX   від  .2009 р. про притягнення мене до адміністративної відповідальності  по ч 1 ст.122 та стягненню 255 грн..
  3. Копія скарги.

“02″ ххххххххх  2009  р.               _________________ позивач

Розділ: Судочинство | No Comments »

Ваш коментар