« | Головна | »

Проблема реалізації права на додаткову житлову площу науковцями

Додав cadaver | Серпень 7, 2012

Згідно ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» «науковим працівникам, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук, для забезпечення умов для наукової діяльності надається в установленому законодавством порядку додаткова житлова площа у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20 кв . метрів ».

Для реалізації зазначеного права науковий співробітник повинен «вимагати поліпшення житлових умов», тобто бути забезпеченим житловою площею нижче рівня, який визначається «в порядку, що встановлюється Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок». Наприклад, в Києві цей рівень визначений в 7,5 кв. м на людину, в Сумах – 6 кв. м, в Харкові – 5,5 кв. м.

Згідно викладеним, науковий співробітник, який забезпечений, наприклад, не шістьма квадратними метрами, які необхідні для постановки на квартирний облік, а сім’ю (на одного члена сім’ї), скористатися своїм законним правом на окремий кабінет для наукової діяльності не зможе, адже юридично не має права навіть для постановки на квартирний облік.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про відсутність фундаментальних і комплексних наукових досліджень з даного питання. Його рішення на практиці йде шляхом використання застарілих нормативних документів, більшість з яких датована 80-и роками ХХ століття, і за допомогою розширювального неофіційного тлумачення таких документів, адже деякі важливі нюанси взагалі не є врегульованим законодавством.

Для більш детального з’ясування проблеми пропонуємо механізм реалізації права на додаткову житлову площу науковцями розділити на два етапи:

перший етап – це процес постановки / постановки на квартирний облік;
другий етап – це безпосередньо процедура надання / отримання житла, в т.ч. додаткових квадратних метрів науковцями.
Перший етап – постановка / постановки на квартирний облік – є обов’язковим для всіх бажаючих поліпшити свої житлові умови, в т.ч. і для науковців. Якщо такі особи не забезпечені житлом взагалі або забезпечені ним нижче встановленої норми, то в них на цьому етапі проблем практично не виникає. Проблеми, а точніше юридичні колізії, починають з’являтися в ситуації, коли особа забезпечена житловою площею, розмір якої дорівнює нормі або перевищує її.

Колізія Перша з’являється при визначенні норми житлової площі, враховується при постановці на квартирний облік.

Pages: 1 2 3 4 5

Розділ: Статті | No Comments »

Ваш коментар