« | Головна | »

Припиненя права приватної власності на землі в Україні

Додав cadaver | Листопад 1, 2008

Примусове припинення права приватної  власності   на земельну     ділянку  здійснюється у судовому порядку у разі: використання  земельної  ділянки  не  за  цільовим  призначенням; неусунення  допущених  порушень  законодавства  (забруднення  земель радіоактивними  і  хімічними  речовинами,відходами, стічними  водами,  забруднення  земель  бакте- ріально-паразитичними          карантинно-шкідливими  організмами,    засмічення     земель    забороненими       рослинами, пошкодження  і  знищення  родючого  шару  ґрунту,  об’єктів  інженерної   інфраструктури   меліоративної   системи,   порушення     встановленого      режиму      використання   земель,що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоду здоров’ю населення) в тер-міни,  встановлені  вказівками  спеціально  уповноважених  органів виконавчої влади  з питань земельних ресурсів;  конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та суспільних потреб;примусового звернення стягнень  на земельну  діяльну по зобов’язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження        земельної     ділянки іноземними      особами  без громадянства  протягом  року  при  спадкуванні  земельсільськогосподарського призначення.

     Іноземні  особи  та  особи  без  громадянства    можуть  набува-ти права власності лише на земельні ділянки  несільськогосподарського  призначення  в  межах  населених  пунктів,а  також  на  земельні ділянки несільськогосподарського призначення за ме-жами  населених  пунктів,  на  яких розташовані  об’єкти  нерухо- мого майна, що належать їм на праві приватної власності.

       Це свідчить про те, що іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть володіти на праві приватної власності:

     -   земельними  ділянками  сільськогосподарського  призначення;

     -   земельними   ділянками   несільськогосподарського   призначення за межами населених пунктів, на яких відсутні об’єкти  нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

У разі прийняття іноземцями та особами без громадянства 

у спадщину земельної ділянки зазначеної категорії, вони повинні добровільно відчужуватися у власність держави  або територіальної громади протягом року.  Якщо земельна ділянк цією особою не відчужена, вона підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

        Органи  державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  відповідно  до  своїх  повноважень  мають  право  викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян для суспільних потреб.

 Земельні ділянки підлягають викупу для таких суспільних  потреб:

а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів  місцевого самоврядування;

б) під будівлі, споруди та інші виробничі об’єкти державної  та комунальної власності; 

в) під об’єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; 

г) оборони та національної безпеки; 

д)  під  будівництво  та  обслуговування  лінійних  об’єктів  та 

об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто та газових терміналів, електростанцій тощо); 

е)  під  розміщення  дипломатичних  та  прирівняних  до  них  представництв іноземних держав та міжнародних організацій; 

є) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об’єкти  загального  користування,  необхідні  для  обслуговування  населення.

      Власник  земельної  ділянки  не  пізніше,  ніж  за  один рік  до  майбутнього  викупу  має  бути  письмово  попереджений органом, який приймає рішення про її викуп.

        Процедура викупу земельних ділянок складається з трьох стадій:

 І стадія.

     Орган,  який  приймає  рішення  про  її  викуп,  письмово  попереджає  власника  земельної  ділянки  про  майбутній  викуп.Письмове  попередження  повинно  бути  зроблене  за  один  рік  до викупу; зазначений термін не може бути зменшеним.

 ІІ стадія.

     Отримання згоди власника земельної ділянки на її викуп. У 

разі незгоди власника земельної ділянки на її викуп, це питання 

вирішується у судовому порядку. На цій же стадії встановлюється вартість земельної ділянки, яка підлягає викупу відповідно до грошової і експертної оцінки  земель. Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною  вартістю, питання вирішується в судовому порядку.

     Експертна  грошова  оцінка  передбачає  визначення  ринкової (імовірної ціни продажу на ринку) або іншого виду вартості об’єкта оцінки (заставна, страхова, для бухгалтерського обліку тощо),  за  яку  він  може  бути  проданий  (придбаний)  або  іншим чином відчужений на дату оцінки відповідно до умов угоди.

    Проведення експертної грошової оцінки складається з ряду  етапів,  серед  яких:  обстеження  земельної  ділянки  та  вивчення ситуації  на  ринку  землі;    визначення  виду  вартості  земельної ділянки відповідно до умов угоди; складання завдання на оцінку та укладання договору про оцінку; збирання, оброблення та аналіз вихідних даних, необхідних для проведення оцінки; визначення найбільш ефективного використання земельної ділянки;  вибір  та  обґрунтування  методичних  підходів;  визначення вартості  земельної  ділянки  за  обраними  методичними  підходами та формулювання остаточного висновку; складання звіту про оцінку.

ІІІ стадія.

      Якщо  власник  земельної  ділянки  згоден  з  викупною  вартістю,  процедура  викупу  земельної  ділянки  завершується  укладанням угоди між власником земельної ділянки і органом державної  влади  чи  місцевого  самоврядування.  У  випадках,  коли  власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку. Рішення суду є остаточним.

    У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідності у встановленому порядку. 

      Суспільною  необхідністю  є  введення  на  території  країни або її окремих регіонах воєнного або надзвичайного стану.

     Воєнний стан – це особливий стан, порядок управління, що запроваджується у разі оголошення війни, збройної агресії або загрози воєнного нападу.

      Надзвичайний стан – це особливий режим діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, який встановлює обмеження прав і свобод людини і громадянина, а також юридичних осіб та  покладає  на  них  додаткові  обов’язки.  Надзвичайний  стан  вводиться  при  наявності  значних  громадських  заворушень,  внутрішніх  військових  конфліктів,  стихійних  лих,  екологічних  та  техногенних катастроф.

   У  разі  припинення  права  власності  на  земельну  ділянку  у зазначених  випадках  власникам  земельних  ділянок  повністю відшкодовується вартість ділянки, що вилучається. 

     Збитки     відшкодовуються        власникам     земельних      ділянок при  їх  вилученні  (викупі)  після  прийняття  відповідною  радою  рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до  видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

 

Особа,  у  якої  була  примусово  відчужена  земельна  ділянка, після припинення дії обставин, у зв’язку з якими було  проведено  примусове  відчуження,  має  право  вимагати  повернення цієї земельної ділянки. 
       У разі неможливості повернення примусово відчуженої земельної  ділянки  (наприклад,  земельна  ділянка  внаслідок  землетрусу,  зсувів,  повеней  стала  деградованою  або  забрудненою радіаційно  небезпечними  та  радіоактивними  елементами,  важкими металами, іншими хімічними елементами тощо) власнику за його бажанням надається інша земельна ділянка.
      Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. 
     Конфіскацію слід розглядами  як примусове безоплатне  вилучення  земельної  ділянки  у  власність  держави  за  злочин  або  цивільне чи адміністративне правопорушення.
     В  цивільному  законодавстві  конфіскація  земельної  ділянки може бути застосована судом  при визнанні недійсними угод  щодо земельних ділянок, укладених із порушенням встановленого порядку.
     У   кримінальному   праві   конфіскація   майна   розглядається  як  один  із  видів  покарань,  що  віднесений  до  додаткових. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі  корисливі злочини.
      В  адміністративному  законодавстві  конфіскація  розглядається  як один із видів адміністративного стягнення, а саме конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом  адміністративного правопорушення.

Pages: 1 2 3 4

Розділ: Статті | No Comments »

Ваш коментар