« | Головна | »

Правовий статус профспілок та їх роль у здійсненні громадського контролю за дотриманням трудового законодавства. Значення внутрішнього контролю профспілок за дотриманням трудового законодавства

Додав cadaver | Листопад 13, 2008

   Відзначимо, що в даний час основні господарські суб’єкти це дрібні організації, а профкоми можуть створюватися, якщо в організації більш як 15 членів профспілки.

Профспілки розглядаються в якості специфічних суб’єктів правової діяльності. Їхній статус (правове положення) визначено законодавством, що встановлює права – і дієздатність профспілок, основні (статутні) права і обов’язки, а також гарантії їхнього здійснення.

Разом з тим у рамках загального правового становища профспілок законодавство виходить, з одного боку, з існування  принципу плюралізму в організації і діяльності профспілок, а з іншого боку – регламентує статус окремих рівнів органів профспілкової системи, зокрема, профкомів підприємств (організацій), галузевих і регіональних профспілкових органів.

         Державний курс на роздержавлення і приватизацію підприємств ставлять, як основну функцію профспілок України – захист інтересів людей праці. При цьому оптимальним методом реалізації захисної функції стає організація правового соціального партнерства – цивілізованої форми взаємин між профспілками, підприємцями (роботодавцями) і урядовими структурами. Діапазон партнерської діяльності профспілок може бути різним  залежно від конкретної ситуації – від прямого соціального протистояння своїм партнерам до конструктивної взаємодії з ними.

         Крім головної – захисної функції – профспілки виконують і  інші функції, частина яких безпосередньо випливає з їх цілей, а інші – делеговані у свій час профспілкам державною.

         Сучасне законодавство України, з огляду на характер виконуваних профспілками функцій, найбільший  акцент робить на розвиток їхнього правового статусу як суб’єкта трудового права, тому, що саме ця роль найбільше торкається  регулювання сфери найманої праці.

         Важливо відзначити, що правовий статус профспілок як суб’єктів трудового права визначається стосовно  їхніх органів, а не  організацій. Ці органи, і насамперед профкоми організацій, визнаються законними представниками прав і інтересів найманих працівників. У тих суспільних відносинах, де профком виступає як суб’єкт трудового права, він представляє інтереси відповідного профспілкового колективу найманих працівників і службовців. При цьому він або реалізує свої власні права (наприклад, при здійсненні нагляду за охороною праці), або діє від імені відповідного трудового колективу (наприклад, при розробці і підписанні колективного договору).

         Кодекс законів про працю УКРАЇНИ закріпив загальні права профспілок представляти інтереси працюючих і визначив області його застосування – виробництво, праця, побут і культуру , а саме: ст. 43-1 КЗпП дозволяє здійснити звільнення з ініціативи власника без попередньої згоди профспілкового органу, працівника, який не є членом профспілки, діючої на підприємстві.

Основним завданням профспілок є представництво і за­хист інтересів працівників перед власником. Виходячи з цих задач, основними функціями діяльності профспілок висту­пають захисна і представницька, які доповнюються кон­трольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю, які було збережено у новому законі.

Pages: 1 2 3 4 5 6 7

Розділ: Статті | No Comments »

Ваш коментар