« | Головна | »

Недержавні пенсійні фонди.

Додав cadaver | Листопад 13, 2008

Як бачимо із зазначених вище норм, у тлумаченні загального статусу НПФ ЦК України та ГК України відсилають нас до спеціальних законів, які регулюють статус непідприємницьких товариств (неприбуткових організацій). Тому основними принципами правового регулювання некомерційної господарської діяльності НПФ є: поширення загальних вимог ЦК України та ГК України; врахування особливостей, передбачених спеціальними законами (власне, на нашу думку, ЦК України та ГК України повинні застосовуватися у частині, що не суперечить спеціальному закону).

 

З урахуванням зазначених вище принципів правового регулювання пропонуємо розглянути особливості НПФ як суб’єкта господарювання та суб’єкта некомерційної господарської діяльності зокрема.

 

Відповідно до  ч. 1 ст. 52 ГК України некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Отже, ознаками некомерційної господарської діяльності є самостійність, систематичність, здійснення її суб’єктами господарювання, відповідна спрямованість.

 

Почнемо із розгляду самостійності. Як випливає із Закону, НПФ не має право самостійно здійснювати діяльність з недержавного пенсійного забезпечення: функції НПФ поділені між юридичними особами, які надають йому відповідні послуги. Для підтвердження наведемо ч. 8 ст. 6 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”: „…пенсійний фонд для забезпечення своєї діяльності користується послугами осіб, визначених цим Законом, на підставі відповідних договорів, які укладаються з радою фонду”.

 

Систематичність як ознака некомерційного господарювання без будь-яких особливостей властива і НПФ.

 

Переходячи до наступної характеристики некомерційного господарювання, проаналізуємо статус НПФ як суб’єкта господарювання. Власне кажучи , згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, можна виділити такі ознаки притаманні суб’єкту господарювання: суб’єкт господарювання здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків); має відокремлене майно; несе відповідальність в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

 

Як уже зазначалося вище, НПФ не реалізує свою господарську компетенцію, тобто господарські права та обов’язки самостійно. Практично усі права та обов’язки фонду від імені фонду та в інтересах його учасників здійснюються окремими юридичними особами, а саме адміністратором, компанією з управління активами, зберігачем. У цьому полягає так званий „трикутник сили”, який дозволяє максимально гарантувати збереження внесків учасників.

 

Законом не передбачено наявності відокремленого майна в НПФ. Ця ознака НПФ тісно пов’язана з попередньою і полягає в тому, що оскільки НПФ не реалізує самостійно свої господарські права та обов’язки, немає потреби в існуванні майнової основи НПФ.

 

 Усі витрати, пов’язані зі створенням НПФ і оплатою членів Ради НПФ несуть його засновники. Принагідно зазначимо, що в Законі України „Про недержавне пенсійне забезпечення” вживаються терміни „пенсійні активи” і „пенсійні кошти”. Власне кажучи, відповідно до ст. 1 Закону пенсійні активи — це активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати. Це тавтологічне визначення дещо конкретизоване у ч. 3 ст. 6 Закону: активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків.

 

Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8

Розділ: Статті | No Comments »

Ваш коментар