« | Головна | »

«Донор та реципієнт ключові фігури відносин з надання міжнародної технічної допомоги»

Додав cadaver | Листопад 1, 2008

Коло рецепієнтів в чинному законодавстві про міжнародну технічну допомогу не є чітко визначиним. В Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року міститься вичерпий перелік осіб, які відносяться до резидентів. Відповідно до ч. 5 ст. 1 даного Декрету до резидентів відносяться:

· фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі, що тимчасово перебувають за кордоном;

· юридичні особи, субєкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцем знаходження на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

· дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності

Тому, якщо реципієнт – це резидент України, то сюди ми можемо віднести всі ці види резидентів, що передбачає названий Декрет. Тим самим, щоб не завдати шкоди державі і суспільству незаконним використанням рецепієнтами пільг і привілеїв, що надаються в рамках міжнародної технічної допомоги, необхідно в законодавстві чітко передбачити, хто саме може бути одержувачем міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до чиного законодавства до фізичних осіб відносяться громадяни України, особи без громадянства. Відповідно до Конституції України громадяни мають рівні права і свободи та є рівними перед законом. А іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних правах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обовязки, як і громадяни України, – за винятками, встановлених Конституцією, законами чи іншими міжнародними договорами.

Фізична особа не може бути обєктом проведення програм соціально-економічного розвитку України. Тому визначення поняття «рецепієнт», необхідно уточнити. Але фізичні особи, з іншої сторони можуть працювати в рамках проектів міжнароднрї технічної допомоги. Тобто вони можутьнадавати професійні послуги чи інші види діяльності незалежного характеру, зокрема, наукової, літературної, освітньої, викладацької, технічної або іншої діяльності в рамках міжнародних проектів.

Положення про порядок подання проведення експертизи та обліку запитів на одержання міжнародної технічної допомоги, затверджене наказом Агенства координації міжнародної технічної допомоги від 19 вересня 1995 року № 6, встановлює порядок поданя запитів для одержання міжнародної технічнлої допомоги потенційним рецепієнтам. До рецепієнтів в положенні відносять міністерства, інші органи центральної виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. В ч. 6 п. 2 Указу Призедента України «Про міжнародну технічну допомогу» зазначено, що спеціально уповноважений орган – це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері міжнародної технічної допомоги. Отже:

1. До переліку спеціально уповноважених органів необхідно включити місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядуваня;

2. Також необхідно уточнити коло рецепієнтів, котрі можуть бути учасниками відносин з одержання міжнародної технічної допомоги.

Pages: 1 2 3 4 5 6

Розділ: Статті | 1 Comment »

1 коментар

  1. cadaver :
    Листопад 1st, 2008 о 22:06

    Зауважте що на таблиці на другій сторінці такої країни як Російська Федерація взагалі немає.

Ваш коментар