Loading ...« Оренда державного та комунального майна. | Головна | Безробіття історія, професійне навчання безробітних в Україні, Проблеми розмежування загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальної системи оподаткування »
«Донор та реципієнт ключові фігури відносин з надання міжнародної технічної допомоги»
Додав cadaver | Листопад 1, 2008
Процеси економічної інтеграції, які надають нового імпульсу розвиткові міжнародних економічних відносин, призвели за останні десятиріччя до поглиблення міжнародного співробітництва у сфері міжнародної технічної допомоги. Для розвитку нашої держави важливе значення має міжнародна економічна, в тому числі технічна допомога. Тому використання досвіду, знань і технологій в сфері міжнародного технічного співробітництва, розвиток нових технологій, приплив технічної та фінансової допомоги сприятиме стабілізації і швидкому розвитку економіки і реформації суспільства.
З часу набуття Україною незалежності основними донорами, передусім США, Канадою, Нідерландами, Великобританією, Швецією, Швейцарією, Японією, Європейським Союзом, ООН, виділено понад 5 млрд. доларів США для реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.
Значну концептуальну та фінансову підтримку українських реформ здійснюють міжнародні донори у формі так званої технічної допомоги. Це ресурси, що надаються окремими країнами та міжнародними організаціями на безповоротній основі для сприяння розбудові ринкових засад економіки, інституційної спроможності урядових структур, зменшенню негативних соціальних наслідків перехідного періоду, вирішенню проблем ядерної та екологічної безпеки, демократизації і створенню громадського суспільства, забеспеченню верховенства права.
Міжнародна технічна допомога надається Україні переважно у формі консультацій, іноземних експертів, фінансування витрат на проведення незалежних досліджень, навчання та підвищення кваліфікації кадрів, а також у вигляді нових технологій, фінансування постачанняобладнання та грантів.
Але, ефективність міжнародної технічної допомоги, що надається Україні, залишається низькою, в першу чергу через відсутність у донорів єдиного принципу надання цієї допомоги. Пріоритети донорів частіше визначаються на основі наявної пропозиції з їхньої сторони, а не виходячи з реальних потреб та намірів українського Уряду, які виникають в процесі здійснення реформ.
На відміну від цього, програми та проекти міжнародної технічної допомоги, які реалізуються в країнах Центральної Європи і , зокрема в Польщі, мають на меті виконання конктетних завдань, спрямованих на приведення національних інституцій до європейських стандартів. Тобто, рамки надання технічної допомоги для цих країн є спільні та чітко визначені. В Україні ж такі чи будб-які рамки відсутні. Більше того, донори далеко не завжди визначають метою здійснення проекту практичне впровадження його результатів . Вони надають готові рекомендації, сподіваючись , що Уряд їх виконає, якщо у нього на те зявиться політична воля.
Практика залучення і використання міжнародно технічної допомоги в Україні показує, що успішними проектами є такі, в яких українська сторона бере участь у визначенні пріоритетів, підготовці технічного завдання проекту, і в яких до реалізації проекту залучаються кваліфіковані українські спеціалісти.
Успішні проекти мають велику важливість для проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України. Вони помітно зменшують навантаження на Державний бюджет, сприяють активним інституційним змінам, розбудові інфракструктури, що в свою чергу створює сприятливе інвестиційне середовище. Окремі проекти міжнародної технічної допомоги дозволяють вирішити насамперед ті соціальні проблеми, проблеми охорони здоровя та навколишнього середовища, що їх Україна сьогодні невзмозі вирішити самостійно.
Міжнародна технічна допомога Україні надається на підставі її міжнародних договорів. Починаючи з 1992 року договірно-правова база України з іншими країнами та міжнародними фінансовими організаціями склала близько 40 міжнародних угод з питань технічного та фінансового співробітництва.для реалізації в Україні проектів міжнародної технічної допомоги. Найбільшими донорами для України є США (Більше половини загальних обсягів допомоги), Канада, ФРН, Нідерланди, Великобританія, Данія, Швейцарія, Швеція, Японія.
На сьогодні технічне співробітництво України активно розвивається з європейськими країнами, США, Канадою, країнами Азії, а також Комісією Європейського Союзу, іншими міжнародними організаціями, які починаючи з 1992 року, втратили на двосторонній та багатосторонній основі близько 4 млрд. доларів США.
Починаючи з 1992 року, зберігається тенденція до зростання загального обсягу міжнародної технічної допомоги: у 1999 році він становив 407,7 млн. доларів США, у 2000 році – 413,62 млню доларів США, у 2001 році – близько 461 млн. доларів США.
Розділ: Статті | 1 Comment »
Листопад 1st, 2008 о 22:06
Зауважте що на таблиці на другій сторінці такої країни як Російська Федерація взагалі немає.