Закон України Про боротьбу з дитячою порнографією

Додав cadaver | Лютий 17, 2010

4 лютого 2010 року Президентом України було підписано Закон України № 1819-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії», прийнятий парламентом 20 січня 2010 року.

Нагадаємо що саме в цьому законі, передбачено “обмеження інтернет провайдерами доступу до сайтів що містять порнографічну продукцію, а також збір та надання правоохоронним органам інформації щодо роботи користувачів в мережі інтернет” .

Як відомо даний законопроект ще напочаткових стадіях свого узаконення визвав великий ажіотаж та обурення інтернет-спільноти України. Реакцією на це обурення стало внесення в Закон слів “у порядку, встановленому законом” , тобто фіксація всіх дій користувачів в мережі інтернет буде здійснюватися та надаватися правоохоронним органам в порядку встановленому законом.

Нагадаємо, що законом передбаченно зняття інформації з цифрових засобів комунікації (куди належить і Інтернет) тільки за рішенням суду.

Автор закону Павло Унгурян зазначив, що при підготовці останньої редакції закону були враховані принципові зауваження операторів телекомунікацій.

Щож нам залишається зачекати, щоб подивитися як норми цього Закону увійдуть у наше з вами життя.

(c) ProPravo

Коментувати →

Зразок (бланк) позову про визнання неправомірними дій працівника ДАІ та скасування постанови про адміністративну відповідальність

Додав cadaver | Лютий 16, 2010

Наводимо, ще один зразок позовної заяви до суду, про оскарження

дій працівника ДАІ і скасування постанови

про адміністративне правопорушення.

П О З О В Н А     З А Я В А

в порядку статті 105  Кодексу адміністративного судочинства України

р. я в особистих справах перебував в м.                           області на власній машині                      , державний номер                  . Близько 13 години цього дня  проїжджаючи по вул. Гоголя в               м.  N, я зупинився за проханням пасажира, якого я підвіз від траси Київ-Харків.

Зупинку було здійснено мною згідно Правил дорожнього руху (надалі Правила) в дозволеному місці, з дотриманням передбачених Правилами обмежень та відстаней.

Висадивши пасажира, я переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху хотів розпочати рух коли до мене підійшов інспектор дорожньо-патрульної служби  ВДАІ з обслуговування N району  прапорщик NNNNNNN, який запитав звідки я приїхав і чому тут зупинився – на що я відповів, що зупинився для висадки пасажира, а приїхав з м. N. Тоді прапорщик попросив пред’явити йому посвідчення водія та заявив мені, що на цьому місці зупинятись не дозволено, одночасно сказав, що буде оформляти протокол, який  тоді ж ним було складено на бланку серії   ХХ № ХХХХХ, при цьому спочатку мені було запропоновано дати пояснення про причину зупинки, в протоколі я зазначив, що «зупинився висадити пасажира». Протокол заповнювався прапорщиком без моєї участі, я лише відповідав на запитання, що стосувались моєї особи,   всі мої спроби надати пояснення, що я не порушив Правил дорожнього руху залишились ним без уваги. Отримуючи копію протоколу, я виявив, що мене визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме нібито я порушив вимоги п. 15.9 та 10.1. Правил дорожнього руху.

Одночасно з цим мною було отримано   постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії ХХ ХХХХХХ від 00.10.2009 р. про притягнення мене до адміністративної відповідальності  по ч 1 ст.122 КУпАП та стягненню 255 грн. , виписану інспектором дорожньо-патрульної служби  ВДАІ з обслуговування N району  прапорщиком  .

Вважаю зазначену постанову незаконною з наступних підстав, так як мені при складанні протоколу та врученні постанови не було роз’яснено ч 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, я  змушений був звернутись до юристів та отримав відповідь:

Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху ч.1 – (далі цитата) – «Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

продовження статті… →

Коментувати