Підсудність справ адміністративним судам в Україні

Додав cadaver | Жовтень 31, 2008

З 1 вересня 2005 р. публічно-правові спори в Україні розглядаються адміністративними судами відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 6 липня 2005 р. (далі – КАС України). На практиці почасти виникають питання, пов’язані з визначенням підсудності справ адміністративними судами. Правильне вирішення цих питань має величезне значення, позаяк у випадку, якщо рішення в справі буде прийнято судом першої інстанції з порушенням правил підсудності, то воно може бути скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції із спрямуванням справи до суду першої інстанції на новий розгляд (п. 6 ст. 198, п. 1 ст. 204, п. 6 ст. 223, п. 1 ч. 3 ст. 227 КАС України).

Тож які ж суди (загальні або господарські) повинні розглядати адміністративні справи, в яких позивачами є юридичні особи або фізичні особи-підприємці, а відповідачами – органи місцевого самоврядування або їх посадові (службові) особи, або посадові особи місцевого самоврядування? Одна з позицій полягає в тому, що вказані справи мають розглядати господарські суди на підставі п. 6 розділу VII КАС України (зокрема, так висловився на одному із семінарів суддя Судової палати з адміністративних справ ВСУ В. Маринченко).

Однак, на нашу думку, така позиція є помилковою й не відповідає нормам КАС України, що підтверджується наступним.

Відповідно до п. 6 розділу VII КАС України до початку діяльності окружних і апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві й апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані у відповідні місцеві господарські суди у справах, які підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами в окружний адміністративний суд, якщо провадження в справі ще не відкрито. Таким чином, згідно із п. 6 розділу VII КАС України місцеві господарські суди тимчасово (до початку діяльності окружних адміністративних судів) вирішують адміністративні справи, які відповідно до КАС України підсудні окружному адміністративному суду.

Перелік справ, які підсудні окружному адміністративному суду, зазначений у ч. 2 ст. 18 КАС України, відповідно до якої окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова або службова особа, крім справ щодо їхніх рішень, дій або бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Згідно із ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Відповідно до ч. 1 ст. 113 і ст. 116 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, що створює, реорганізовує й ліквідує відповідно до закону міністерства й інші центральні органи виконавчої влади. На сьогодні перелік міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України дає Указ Президента України “Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» № 1573/99 від 15 грудня 1999 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві й Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Згідно із ч. 3 ст. 124 Конституції України органами судової влади в Україні є Конституційний Суд України й суди загальної юрисдикції. До інших державних органів за своїм статусом належить, зокрема, прокуратура України (ст. 121 Конституції України); крім того, іншим державним органом можна вважати й Президента України, позаяк відповідно до Конституції України він є главою держави й наділений владними повноваженнями (тобто Президент України – суб’єкт владних повноважень у розумінні ст. 3 КАС України) і, водночас, Президент України не належить до жодної з гілок державної влади, так само як і не є посадовою особою будь-якого органу державної влади. Органами влади Автономної Республіки Крим згідно зі ст. 136 Конституції України, п. 23 ч. 2 ст. 26, ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим (затверджена Законом України № 350-XIV від 23 грудня 1998 р.) є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства й республіканські комітети Автономної Республіки Крим.

Таким чином, окружні адміністративні суди (а до їхнього створення й початку діяльності – місцеві господарські суди у справах, які були підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 р.) уповноважені розглядати й вирішувати адміністративні справи, в яких однією зі сторін є:

Верховна Рада України;
Кабінет Міністрів України;
міністерство або інший центральний орган виконавчої влади України (включаючи його територіальні органи);
місцева державна адміністрація;
Конституційний Суд України або суд загальної юрисдикції;
орган прокуратури України, Президент України або інший державний орган;
Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
міністерство або республіканський комітет Автономної Республіки Крим;
посадова або службова особа кожного з вказаних органів.
Органи місцевого самоврядування відповідно до Конституції України не належать до органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим. Таким чином, адміністративні справи, в яких позивачами є юридичні особи або фізичні особи-підприємці, а відповідачами – органи місцевого самоврядування або їхні посадові (службові) особи, або посадові особи місцевого самоврядування, непідсудні окружному адміністративному суду, а отже, не можуть розглядатися й вирішуватися господарськими судами на підставі п. 6 розділу VII КАС України. Вказані справи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України: «Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган або посадова особа місцевого самоврядування, посадова або службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам»; зазначене застереження означає справи, в яких одна сторона – орган або посадова особа місцевого самоврядування, посадова або службова особа органу місцевого самоврядування, а друга – орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їхня посадова або службова особа, оскільки згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України такі справи підсудні окружним адміністративним судам).

Правильність викладеної позиції про те, що адміністративні справи, в яких позивачами є юридичні особи або фізичні особи-підприємці, а відповідачами – органи місцевого самоврядування або їхні посадові (службові) особи, або посадові особи місцевого самоврядування, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам підтверджується також нормами ст.ст. 21 і 22 Закону України «Про судоустрій України». Відповідно до частин 2 і 4 ст. 22 цього Закону (зі змінами, внесеними КАС України) місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні й кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, а місцеві адміністративні суди (до яких згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України «Про судоустрій України» належать окружні суди) розглядають адміністративні справи, пов’язані із правовідносинами у сфері державного управління (справи адміністративної юрисдикції). Сфера державного управління, виходячи із самої її назви, не стосується сфери діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, тобто справи, пов’язані зі сферою діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування (справи, не пов’язані зі сферою державного управління), повинні розглядатися не окружними адміністративними судами, а місцевими загальними судами, що виконують у цьому випадку функції адміністративних судів. Підтвердженням цього є колишня редакція норм частин 2 і 4 ст. 22 Закону України «Про судоустрій України» (діяла до змін, внесених КАС України), відповідно до якої місцеві загальні суди взагалі не розглядали адміністративні справи, а місцеві адміністративні суди (до яких згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України «Про судоустрій України» належать окружні суди) розглядали адміністративні справи, пов’язані із правовідносинами в сфері державного управління і місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції в сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди (тобто із цього випливає, що із прийняттям КАС України адміністративні справи, пов’язані із правовідносинами в сфері місцевого самоврядування, були вилучені з підсудності окружних судів і віднесені до підсудності місцевих загальних судів).

Також слід зауважити таке. Судді, котрі вважають, що адміністративні справи, в яких позивачами є юридичні особи або фізичні особи-підприємці, а відповідачами – органи місцевого самоврядування або їхні посадові (службові) особи, або посадові особи місцевого самоврядування, повинні розглядатися господарськими судами на підставі п. 6 розділу VII КАС України, не враховують, що в цьому випадку залишається без відповіді таке запитання: «Як бути в тому випадку, коли вказаний позов був поданий до господарського суду, але до порушення господарським судом провадження у цій справі почав свою діяльність окружний адміністративний суд»? Адже згідно із п. 6 розділу VII КАС України в цьому випадку позов має бути переданий господарським судом в окружний адміністративний суд, однак окружний адміністративний суд відмовить у прийнятті цього позову до розгляду на підставі ч. 2 ст. 18 КАС України, що чітко вказує, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їхня посадова або службова особа. У результаті справа може не розглядатися впродовж невизначеного часу, що істотно порушить права й законні інтереси позивача.

Водночас, існують приклади й протилежної судової практики. Так, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 р. було скасоване рішення Бабушкинського районного суду м. Дніпропетровська про передачу за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області адміністративної справи за позовом підприємства до Дніпропетровської міської ради про визнання рішення частково недійсним, а справу повернуто до Бабушкинського районного суду м. Дніпропетровська для продовження її розгляду.

Таким чином, на сьогодні єдина практика застосування ст. 18 і п. 6 розділу VII КАС України відсутня, що може спричинити істотне порушення прав і законних інтересів учасників судового процесу. Слід сформувати єдину правову позицію щодо підсудності адміністративних справ, у яких позивачами є юридичні особи або фізичні особи-підприємці, а відповідачами – органи місцевого самоврядування або їхні посадові (службові) особи, або посадові особи місцевого самоврядування.

Автор Юсупов Євген
Провідний юрисконсульт корпорації «АТБ»

Коментувати

Переїзд

Додав admin | Жовтень 29, 2008

Наш переїз на новий, хостинг і домен можна вважати завершеним.

Наразі проходять останні налаштування сайту. Поступово весь контент із старої адреси перекочовує сюди, на старій версії контент стирається. Також сайт наповнується абсолютно новим і цікавим контентом. Форум наразі тестується.

Ласкаво просимо в наш новий дім, маєм надію, що ви знайдете в нас необхідну вам інформацію.

Коментувати